Індонезія має багату культурну спадщину, цікаві звичаї і традиції. Малайське суспільство розділене на безліч корінніх етнічніх угруповань, Які переселялися сюди з усіх куточків Індонезії в пошуках кращогожиття. Незважаючі на те, що Батам це острів з безліччю подібніх громад, на ньому все – таки панує мусульманство укупі з малайською культурою.

У всіх аспектах життя присутні компоненти и релігії, и містики. Наприклад, в деякому танцю чітко проглядаються арабські елементи. Через музичні напрямки дуже часто розповідаються різні легенди, розгортаються цілі вистави. Музика – традиційний спосіб виявлення  думок и емоцій місцевих жителів, з цієї причини більшість фольклорних творів Індонезії покладаються на музику.

Крім мусульманської культури в Батамскому союзі можна спостерігати и віяння абсолютно різних напрямків. В Індонезії створюються безліч культурних центрів, в яких можна ознайомитися з різними предметами побуту індонезійських сіл, мета у всих цих експозицій одна: максимально підтрімувати и розвивати споконвічну індонезійську культуру. Так само переслідується мета створення спеціального Інституту Культури.

Індонезія це мульти-культурна країна, з великою кількістю різних громад. Незважаючи на це за допомогою ЗМІ, національної політики була сформована унікальна культура, яку знає весь світ, головними  рисами є національна кухня і мистецтво місцевих ремісників. Яскравий прикладом є, наприклад, мистецтво батика, центр якого знаходиться в Джакарті. Крім цього в Індонезії процвітають всі можливі ремесла, пов’язані з прикрашенням тканин дорогоцінними камінцями, золотим и срібнім шиття, спеціальним плетивом.

На національну кухню Індонезії великий Вплив зробив свого часу Китай, але більшість страв мають виключно індонезійські коріння. Основою будь-якої страви є рис, його застосовують в супах, салатах и других стравах. У будь-якому куточку країни можна зустріти продавців різноманітних закусок (горішків, всіляких фруктів або, наприклад, картоплі). Різноманітність фруктів дійсно вражає уяву, складається враження, що тут зібрано все від яблук до папаї.

На сьогоднішній день головною метою культурного розвитку є культивування ідеї єдності індонезійської нації. При цьому НЕ зніщується і самобутня культура окремих громад, що населяють Індонезію, а навпаки, її розвиток всіляко підтримується на державному Рівні. Все це дозволяє посилити національну самосвідомість жителів країни.